4 січня 2010 року у церкву Святої Покрови нашого міста Бучач будуть повернуті роботи Іоана- Георга Пінзеля ! На процедурі передачі сакральних пам’яток мистецтва відомого на весь світ скульптора буде присутній президент України Віктор Андрійович Ющенко.
Питанням повернення нашому краю цих, як і попередніх шедеврів, займалася комісія Бучацької районної ради з питань історичної та культурної спадщини в Бучацькому районі, яку очолює Сурм’як Олена. Особисту допомогу в такій потрібній справі надав голова районної ради Михайлів Олег.
Нижче наведені фотографії рельєфів та скульптур І.-Г. Пінзеля, які мають повернутися на своє законне місце-в Покровську церкву
20 грудня, Вифлеємський вогонь миру прибув до Києва і у приміщенні Українського центру народної культури "Музей Івана Гончара" відбулася його передача українським церквам.
По Україні Вифлеємський вогонь поширюють члени Пласту - Національної скаутської організації України. Цього року пластуни одинадцятий рік поспіль переберуть Вифлеємський Вогонь Миру від польських скаутів і передадуть його українській громаді, церквам, занесуть до дитячих притулків, лікарень, щоб ті, хто перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки.
У скаутському поясненні - палаючий вогник символізує очікування в період посту, повну жертовність. Світло є символом тепла, миру та злагоди, а також душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно цей промінчик - це солідарність зі всіма, хто є далеко, солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. Ще у XII столітті один учасник христових походів привіз це світло з Вифлеєму, як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого Добра.
Ідея Вогню і його проста символіка сприйнялися українською громадою і впродовж останніх років для багатьох з нас Вогонь став доповненням під час святкування Різдва Христового. Тому Вогнем з Вифлеєму люди запалюють свічки на Святу Вечерю. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану - до 19 січня. Потім його можна погасити. Люди можуть брати Вогонь на кожну Святу Вечерю.
У попередні роки акцію передачі священного сяйва благословили Українська Греко-Католицька Церква, Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Автокефальна Православна Церква та Римо-Католицька Церква в Україні.
В м.Бучач Вифлеємський вогонь привезли 23 грудня. Кожен бажаючий міг від нього засвітити свою свічечку і принести до своєї оселі тепло, мир та Божий дар. А опісля, Вогонь помандрує по всіх церквах нашого району, щоб дійти до кожної оселі.
Долучайтесь до світла Вифлеємського вогню миру і Ви!
Різдво - одне з найголовніших і шанобливіших свят. На жаль, непримиренність і ортодоксальність деяких релігійних діячів перешкодила подоланню плутанини в літочисленні, тому західні християни відзначають Різдво в кінці грудня (як правило, 25 числа), а східні - на початку січня (7 числа). Різдво нерозривно пов’язане з святкуванням Нового року. У багатьох європейських і інших країнах існує поняття різдвяних канікул - неодмінної зимової відпустки для дітей і дорослих, що триває з 24 або 25 грудня до перших чисел нового року.
Віфлєєм
Це невелике місто на Ближньому Сході розташоване у межах сучасного Ізраїлю. Саме тут народився Ісус Хрістос, чиє народження з часом стало святом для величезної кількості людей. По Віфлєєму кожного Різдва неодмінно проходить особлива процесія - попереду чорний кінь, що везе хрест, трохи позаду свита вершників.
На центральній площі Віфлєєма на Різдво встановлюють високий стовп, увінчаний зіркою, яка символізує ту саму віфлєємськую зірку, що вказала волхвам час і місце народження Спасителя.
Німеччина
Звичай ставити і прикрашати ялинку на честь цих свят має німецькі, причому, язичницьке коріння.
Кондитери Німеччини, причому в промисловому масштабі, першими в світі сталі проводити шоколадних дідів-морозів. З XIX століття по-німецьки Дід Мороз зветься Вайнахтсманном і вважається нащадком Святого Миколи і Кнехту Рупрехта. Різдво в Германії - свято сімейне. Сім’я повинна неодмінно зібратися за святковим столом. Цього дня відбувається церемонія обміну подарунками, яка навіть має свою назву - Бешерунг.
Італія
Італійці в кінці року, що йде, мають звичай викидати старі або непотрібні меблі, причому прямо з вікон. На різдвяний стіл вони люблять подавати угрів. А маленькі італійці чекають подарунків від жінки Діда Морозу, хоч і не зовсім Снігуроньки, яку звуть Ла Бефана.
Різдво в Італії - це суміш язичницьких, християнських і світських традицій, причому не тільки відвічних, але і запозичених з різних країн.
Італія відзначає Різдво за католицьким календарем - 25 грудня, і це найважливіша для християнського світу подія співпадає з найважливішим для Римської Імперії святом - Сатурналіямі. Цього дня стародавній світ святкував зимове сонцестояння - день, в який відроджується Сонце.
Язичницьке свято не було забуте італійцями, і до цих пір на Різдво підпалюють велике поліно, яке повинне горіти аж до Нового року. Ця виключно язичницька традиція була запозичена у північних європейських країн, де так само шанували день зимового сонцестояння. Згідно язичницькій вірі, спалювання поліна втілює очищення людей від всього поганого, знищення зла і проводи старого року.
Церква не змогла справитися з цією традицією і тому вплесла її в контекст християнської релігії. По одній з легенд, Діва Марія під час північної меси входила в будинки бідних людей, щоб зігріти немовляти Ісуса теплом, витікаючим від поліна, що горить. Ця легенда - приклад того, як тісно деколи переплітаються християнські і язичницькі традиції в Італії.
Що стосується різдвяного поліна, яке, до речі, по-італійськи називається ceppo, то його не тільки спалюють, але і з’їдають. Цей десерт, хоч і є винаходом французьких кондитерів, присутній і на святковому італійському столі (як правило, в шоколадній версії) поряд з традиційними національними солодощами.
Франція
На Різдво французи люблять зображати саму подію, тому всюди, у вітринах, в будинках в ці дні безліч сцен народження Христа: з яслами, агнцями і маленькими ляльковими глиняними чоловічками, що зображають немовляти. Ці фігурки тут називають “сантонс”.
Великобританія
У цій країні, де понад усе цінують традиції, неодмінним атрибутом свята є коротка промова королеви, яку вона вимовляє відразу після різдвяного обіду. Перед тим, як зібратися за святковим столом, вся сім’я йде в церкву. Діти тут замовляють подарунки Father Christmas (буквально Отець Різдво). Йому треба написати докладний лист з перерахуванням бажаного і кинути його в камін. Дим з труби доставить список бажань прямо за призначенням. У Великобританії в другий день Різдва наголошується день Святого Стефана, коли розкривають спеціальні ящики для пожертвувань і роздають їх вміст тим, що мають потребу.
США
Американці запозичували свої традиції в Європі, адже Новий Світ виник зусиллями людей, що прийшли із Старого Світу. Тут неодмінно наряджають ялинки, співають різдвяні гімни, подають до столу традиційну індичку. На різдво американці зазвичай п’ють egg-nog - це яєчний-винний напій (типу коктейля) з вершками. Для заможних американців Різдво - це і час добродійності. Американського Діда Мороза звуть Санта-Клаус.
Фінляндія
Сам Санта-Клаус живе саме тут, в снігах фінської Лапландії. Рішенням ООН з 1984 року Лапландія офіційно проголошена “Землею Діда Морозу”. Як би його не називали - Санта-Клаусом, Дідом Морозом або по-фінськи Йоулупукки, - лист будь-якого жителя Землі, маленького або дорослого, дійде до нього за адресою: Фінляндія, 96930, Полярне коло. За старих часів Різдво тут проголошувалося декілька раніше, і тоді подавали традиційне різдвяне пиво і свинячі ніжки. Тепер, коли Різдво наголошується 25 грудня, ялинку тут прийнято приносити в будинок не раніше 24 грудня. До речі, традиція прикрашати будинок лісовою красунею прийшла до Фінляндії на початку XIX століття з Росії, коли Фінляндія була в її складі. Отже, в день Різдва вся сім’я вранці прикрашає ялинку і будинок, вдень багато хто йде в храми, а потім - в кохану кожним фінном сауну. Увечері, чисті і відпарені, всі збираються за святковим столом. Головний різдвяний напій - глінтвейн. Традиційне різдвяне блюдо - особливим способом приготована і запечена шинка. До неї подається морквяна або рисова каша, причому з секретом. Тому, в чиїй тарілці опиниться один-єдиний мигдалевий горішок, важ рік везтиме абсолютно у всьому.
У Данії “дублер” Діда Морозу зветься Юлеманден, по-норвежськи Юлебукк. У всіх цих північних країнах це ім’я означає приблизно “святковий козел”, що символізує того осла, на якому Христос колись в’їхав до Єрусалиму.
Як і у Великобританії, у Фінляндії святкується і другий день Різдва - день Святого Стефана, що загиблого за Христа і вважається покровителем коней. Однією з головних фігур фінського Різдва є і Свята Люсия.
Швеція
У Швеції на Різдво Святій Люсії також відводиться почесне місце. Її ще називають Королевою Світла, тому що це саме вона надягала корону із засвіченими свічками, коли носила їжу гнаним християнам, які були вимушені ховатися в темних підземних печерах. Різдво по-шведськи триває цілий місяць: з 13 грудня по 13 січня. І так ось вже тисячу років. Подарунків всі чекають від різдвяного гнома, трохи схожого на “нашого” домовика, який живе в підпіллі кожного шведського будинку.
Китай і Японія
Ті, хто потрапляють на Різдво до Китаю, помічають, перш за все “Дерева Світла” - аналог нашій ялиночки. Вони прикрашені по-східному яскравими і вишуканими ліхтариками, квітами, гірляндами. Ці ж прикраси китайські християни використовують в святковому убранні своїх будинків. На відміну від голландських дітей, що набивають соломою спеціальні дерев’яні черевички, де різдвяним ранком вони знаходять подарунки, маленькі китайці вивішують на стіни панчохи, куди Дун Че Лао Рен (Дідусь Різдво) кладе свої різдвяні дари. У Японії замість Діда Морозу основна фігура свята - бог Хотейошо. Якщо решта всіх “братів” Діда Мороза, що навіть мають щось козлине в імені, все-таки цілком людиноподібні і козлиного в них - хіба що борода, то Японія і тут, як і у всьому, стоїть осібно, і бог Хотейошо має очі... на потилиці. Традиційне різдвяне меню японців - рис, боби, гриби і бамбук. І, звичайно, улюблений веселий напій саке.
Ще на Різдво японці біля своїх будинків розвішують на високих жердинах пучки соломи і підпалюють їх, щоб відлякати злих духів. У Китаї Новий рік наголошується не відразу після Різдва, а за Східним календарем, в кінці січня - початку лютого. Основна відмінність китайської новорічної традиції - поклоніння предкам. Їх портрети належить розвішувати в кімнаті, де проходить свято.
Росія
У Росії в старі часи Різдво справляли раніше Нового року. Вважалося, що весь різдвяний тиждень треба зберігати достаток на столі. У заможних селян і міщан всі святкові дні стояла свиняча голова на столі, подавалася смажена свинина, заєць в горщику і каша в гарбузі. Напередодні Різдва російські люди палили вогнища, що було відгомоном язичницьких уявлень про відродження Сонця, з чого і починається Новий рік. Також росіяни вважали, що до таких різдвяних вогнищ приходять обігрітися що встали з могил покійні. Різдвяним ранком всією сім’єю належало відвідати церкву. Увечері всі збиралися за столом, на який виставляли кутю (вівсяний кисіль). Під час вечері господар відчиняв двері або вікно і запрошував мороз (ще не Діда Мороза, а його “прадідуся” Мороза Васильовича) покуштувати куті, щоб вмилостивити його, і тоді заморозком навесні не поб’є яровий хліб, капусту і огірки. Магія будь-якого початку (як почнеш, так і піде) стала основою цілого зведення правил поведінки в Новий рік. Не можна було цього дня робити важку і брудну роботу, віддавати борги, щоб не робити цього аж рік. Зате належало одягатися у все нове і навіть багато разів переодягатися, щоб увесь рік бути з обновами.
Різдвяна кухня
Крім того, Різдво - це найпопулярніше і найкрасивіше свято в католицькій і протестантській церкві. І оскільки всі люблять смачно перекусити, незалежно від національності, в кожній країні це свято знамените своїми ласощами. У Англії прийнято подавати пряне вино, тарталетки з mincemeat (варенням з сухофруктів), сливовий пудинг з гілочкою гостролиста, символізуючий терновий вінок, з червоними ягодами, символізуючими кров Христа; Італія славиться своєю різдвяною випічкою і десертами: готують panetonne (солодкий дріжджовий хліб з фруктами ), торроне, панфорте, пандоро, а також річареллі і струффолі. У Франції - Buoche de Noel - шоколадний рулет, А в Германії Різдво означає імбирне і пряне печиво (pfeffernosse і lebkuhen), торти у формі різдвяної ялинки, Christollen і шоколадки з бренді і солодкості з марципаном. У Польщі на новорічному столі 12 страв, прийнято готувати коропа, який вважається символом сімейного благополуччя, і makowiec (кекс з маком, родзинками, мигдалем і медом). Чехи теж готують коропа, чотирма способами: смажать, запікають з чорносливом, роблять заливне і суп. За різдвяним обідом подають kolaches - солодкі рулетіки з начинкою з маку, сухофруктів і сиру. Словаки починають різдвяну трапезу з oplatky - вафель, що намазали медом і п’ють пряне вино. Скандінави традиційно подають рис на Різдво - пережиток того часу, коли замість різдвяної трапези був пост.
Норвежці спеціальним чином готують тріску і подають пряні печенюшки з ароматним пуншем Глогг. У Мексиці прийнято дарувати дітям фігурки тварин з пап’є-маше на Різдво, наповнені цукерками. У деякий регіонах роблять bucuelos - анісове печиво, яке подається на глиняних тарілках з сиропом. Після використання тарілки б’ють на щастя.
Веселого Різдва Вам!
(За матеріалами християнських видань)
- Україна починається з Гімну, перемога починається з нас!- Цими
словами відкрив турнір голова Бучацької районної ради, голова районної організації ВО «Батьківщина» Олег Михайлів, відмітивши важливість таких міроприємств, які проводяться в нашому районі за підтримки районної ради та РО ВО «Батьківщина» .
Всі учасникам турніру хором виконати Гімн України акапельно.
- У турнірі взяли участь шість команд ,- розповів голова Бучацької
районної федерації футболу Тарас Соломчак.- Цей турнір цікавий тим, що показує можливості нових команд. Якщо футбольний клуб «Брадолець» із Міжгірнянського району Закарпаття вже знаний в Бучачі, то з командами із сіл Коропець та Стінка Бучацькі футбольні клуби Цукрового заводу, Колегіуму Святого Йосафата та ДЮСШ зустрічаються вперше.
Пан Соломчак наголосив, що цей турнір третій в цьому році
організований районною федерацією футболу. Важливо, що проходять вони за підтримки органів місцевого самоврядування, а тепер і районної організації « Батьківщина» :
-Ці заходи дають можливість показатись дітям із сільських
шкіл, проявити себе, бути поміченими представниками професійних клубів. Саме завдяки такій роботі двоє дітей із Бучацького району сьогодні грають на футбольних турнірах в Чернівцях.
Із захопленням відгукувався про організацію турніру до Дня
Святого Миколая тренер команди « Брадолець» ЗОШ №2 с. Колочави із Закарпаття Юрій Ладней:
- Ми третій рік граємо в лізі нашої області, і побували на
багатьох турнірах. Цей справді дуже добре організований, починаючи із транспорту, яким нас забезпечила наша Міжгірнянська РО ВО «Батьківщина», проживання та харчування дітей в м.Бучачі, проведення екскурсії вашим містом закінчуючи врахуванням погодніх умов в безпосередній організації ігор, що забезпечило керівництво Бучацької РО ВО «Батьківщина».
- Яка специфіка роботи в команді вашого клубу?
- В нашій команді сьогодні грає 5 відмінників і 7 хорошистів.
Це при тому, що основна маса дітей, які приходять - це діти, що вчаться погано, або дуже посередньо. Ми вчимо їх мислити, швидко реагувати, самоорганізовуватись, прораховувати ситуацію наперед. А це значною мірою відбивається на навчанні дітей в школі.
- Головна інтрига нашої футбольної команди в тому,-
розповів тренер футбольної команди колегіуму Св. Йосафата Сушириба Б.І. ,- що ми, чи не єдиний в нашому районі, навчальний заклад, який не має власного спортивного залу. Але, як бачите, головне бажання, а ще досвід. Фізичною підготовкою в колегіумі займається О.Ю.Бєлова, педагогічний стаж якої понад 50 років. А такі турніри дають можливість дітям проявитись, розвивати комунікабельність, в нашій школі це важливо. На цей турнір, як і на всі важливі справи ми йшли з благословення отця Макарія.
Світ тримається на фанатах своєї справи. Саме таким є Сергій Курцеба, який одного дня зайшов в кабінет голови Бучацької районної ради, голови районної організації ВО «Батьківщина» О.М. Михайліва з ідеєю подарувати дітям свято.
- Вчитель - це діагноз, - запевняє пан Курцеба. - А вчитель
фізкультури - це хронічне захворювання. Я в 37 років закінчив футбольну кар'єру, для мене футбол - це творчість, духовність, це певне об'єднання, це спілкування. Це завжди нові ідеї. Нам пощастило, що районна рада і районна організація ВО « Батьківщина» відгукнулись на нашу пропозицію провести такий турнір. Потрібна перспектива таких заходів, вони повинні бути системні і проводитись по наростаючій, від міжшкільних до Всеукраїнських. Ми плануємо після цього турніру взяти участь у Великодньому турнірі між Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, який відбудеться в Івано- Франківську, її організовує ФК «Ураган», що грає у вищій лізі чемпіонату України під керівництвом вихованця Бучацького « Колосу» Сергія Кривенького. Тут теж сподіваємось на підтримку районної ради та організації ВО « Батьківщина».
Михайло Сличенюк - керівник районного виборчого штабу кандидата
на пост Президента України Юліїі Володимирівни Тимошенко зауважив:
- Організація цього турніру - це системна робота ВО « Батьківщина» не тільки під час виборчої кампанії. Наша політична сила виступила ініціатором закриття грального бізнесу в Україні, спортивно - мистецькі заходи - це альтернатива гральним автоматам, барам, комп'ютерній залежності. Такі турніри ми плануємо проводити і з легкої атлетики, карате, армреслінгу. Ми пропонуємо різним політичним силам долучатись до цієї справи. Головне тут забрати дітей із вулиць і навчити їх здоровому способу життя, залучивши до фізкультури і спорту, творчості та мистецтва.
Ми запрошуємо ініціативні групи приходити до нас із своїми
ідеями, особливо цінна ця ініціатива, коли вона виходить від самих дітей. Насамперед це стосується сільської молоді. Як відомо в містах діють розважальні центри, клуби спортзали, мистецькі школи, кінотеатри. В селах в організації дозвілля молоді раніше допомагали селянські спілки, ПАПи, сільськогосподарські підприємства які тепер збанкротували. А потужні холдинги не мають бажання до цього долучатись. Тож найбільш болісним сьогодні для села є відсутність спортивних майданчиків, діючих клубів, та навіть сучасних бібліотек. Якщо місто може самофінансуватись в цьому напрямку, то селу потрібна підтримка держави. Програма нашої партії передбачає через державні програми з державного бюджету фінансувати і розвивати спортивно - культурну інфраструктуру на селі.
- Як на вашу думку, чи є перспектива розвитку таких турнірів!
- В нас колись був турнір по футболу « Шкіряний м'яч», де
змагання проводились від сільських шкіл і до Всеукраїнських. Тож, оскільки маємо все більшу підтримку нашої політичної сили, то через місцеві осередки думаємо координувати такі спортивні, культурні і мистецькі заходи.
І запрошуємо органи виконавчої влади, місцевого
самоврядування, громадські організації, школи і всіх небайдужих людей до співпраці. Саме байдужість виливається в наркоманію, алкоголізм, інші негативні явища.
- Турнір закінчився. А що далі?
- Закінчення - це завжди робота над початком наступного!
Кожен із часників турніру по міні-футболу присвяченого Дню Святого Миколая отримав символічні подарунки. Всі команди - учасниці крім грамот та подяк отримали грошові премії, які були виплачені за рахунок спонсорів - членів ВО «Батьківщина», а переможці нагороджені відповідними спортивними кубками.
Не знаю як кому, а на мою думку, свято азарту, відваги, мужності і сили, свято спорту справжніх майбутніх мужчин вдалось. І дуже хочеться вірити, що такі турніри стануть справді початком чиєїсь дороги у великий спорт.
Олена Сурм'як
Сьогодні ,напевно, немає жодної домівки, в яку не зайшов би Святий Миколай. Завітав він і у стіни нашої школи, в якій навчалися і навчаються гарні і чемні діти. А таких Миколай любить найбільше !
В цей радісний день ми мали нагоду освятити куточок духовності і фігуру Матері Божої, в якої ми просимо захисту для себе, для наших дітей, батьків, родин, для нашої неньки України.
Мені, як вчителю християнської етики, дуже приємно і радісно, що випускники нашої школи відгукнулися на такий добрий почин і стали фундаторами цієї святої справи.
Я сьогодні дякую усім, хто долучився до створення каплички і дуже би хотіла назвати жертводавців, та більшість із них не хочуть бути відомими серед людей, але вони стануть відомими у Всевишнього. Також щиро дякую всім, хто долучився до окраси духовного куточка: священикам нашого села Трибухівці отцю Степану, настоятелю церкви Успіння Пресвятої Богородиці Київського патріархату та отцю Василю, настоятелю церкви Святої Парасковії, УГКЦ, директору нашої школи Зіньчаку Володимиру Івановичу, вчительському та учнівському колективам, технічному персоналу, бо завдяки їм учні школи, вчителі та працівники матимуть нагоду, перебуваючи в стінах школи, щоденно звертатися з молитвою до Матері Божої.
Тож приходьмо до неї частіше і щирою молитвою на устах просімо у неї промінчик ласки для себе, для своїх ближніх, для свого народу.
Катеринчук Ореста Дмитрівна,
вчитель християнської етики
Трибухівської СЗОШ І-ІІІ ст..
20 грудня - відзначатимуть День міліції. А на передодні, 18 грудня, особовий склад Бучацького райвідділу міліції, ветерани зібралися урочисті збори з нагоди професійного свята. Традиційно першого до слова запросили начальника Бучацького райвідділу УМВСУ в Тернопільській області підполковника міліції Петра Гукалюка, який привітав особовий склад райвідділу та подякував за роботу. Адже за результатами роботи Бучацький райвідділ внутрішніх справ - третій в області. В цей день присутніх прийшли привітати перший заступник голови Бучацької РДА Василь Григоришин, керуючий справами Бучацької районної ради Євген Щербатий, міський голова Омелян Оверко. Грамоти, подяки, премії, нові пагони, теплі слова вдячності за роботу звучали для працівників райвідділу. Не забули привітати в цей день і ветеранів служби, які прийшли до колег на свято. А на завершення присутніх вітали своїми піснями учасники аматорських колективів Бучацького будинку культури, вокально - хореографічної студії « Перлина », серед яких були внуки працівників райвідділу. Режисер концерту - Леся Мацьків.
